Тестова сторинка, Сучасний світ неможливо собі уявити без сталі. Вона всюди. У мостах і хмарочосах, літаках і кораблях, у комп’ютерах і голках. Усього не перелічити. Цей матеріал дав нам нові можливості — підніматися вище, пересуватися швидше, жити цікавіше й комфортніше. А все тому, що сталь має особливі властивості. Міцна й водночас пластична. А ще її можна переробляти нескінченну кількість разів. Хто знає, сьогодні ви їдете автомобілем, а через декілька років він стане частиною космічного корабля.
Щодня, для тестирования з ранку до вечора, ми користуємося предметами зі сталі. Давайте проведемо експеримент і порахуємо, скільки сталевих гаджетів нас оточує протягом дня? Подивіться на сторінку праворуч. У кого вийшло більше — у хлопців чи дівчат?
ТАЄМНИЦЯ ПОХОДЖЕННЯ ЗАЛІЗА
Сталь — це сплав заліза з вуглецем. Звідки взявся один із найпоширеніших у земній корі металів, досі загадка. Легенда свідчить: перше залізо впало з неба. На планету приземлилися гігантські метеорити, з яких давні люди навчилися робити вістря стріл і списів, щити й мечі, а також прикраси. Вважається, що першими підкорювачами металу були шумери (населення частини країн Близького Сходу) та єгиптяни в четвертому тисячолітті до нашої ери.
Майже три тисячі років знадобилося, щоб предмети із заліза увійшли в ужиток. На зміну кам’яному, мідному і бронзовому століттям прийшла епоха заліза. Річ у тому, що метеоритне залізо зустрічалося рідко, і вироби з нього цінувалися дорожче за золото. Та й майстри не поспішали ділитися своїми секретами. Прикрасами і зброєю «небесного» походження переважно володіла знать.
Перші згадки про спосіб виготовлення заліза — сиродутний процес — датуються другим тисячоліттям до нашої ери. Залізо, яке отримували з руди і деревного вугілля спочатку в закритих ямах, а потім у глиняних печах, нагадувало тісто. Щоб позбутися від шлаку, його багато разів проковували вручну сильними ударами молота.
Залізний метеорит
Один із найбільших метеоритів світу впав у Приморському краї в горах Сіхоте-Алінь у лютому 1947 року. Його сліпучий слід спостерігали в Хабаровську та довкола у радіусі 400 км. Залізне тіло вагою 23 тонни розсипалося в атмосфері метеоритним дощем. Уламки утворили на поверхні Землі більше 30 кратерів від 7 до 28 м у діаметрі й до 6 метрів глибиною. Найбільший уламок метеорита Сіхоте-Алінь важить близько 1745 кг. Хімічний аналіз показав, що метеорит на 94% складається із заліза.
ДИДЖИТАЛИЗАЦИЯ
Компетенция Microsoft Silver Security подтверждает, что эксперты компании обладают глубокими техническими и управленческими знаниями, а также навыками и опытом, необходимыми для разработки, внедрения и управления комплексными программами информационной безопасности на платформе Microsoft.
Чавун із залізної руди навчилися робити в пізньому середньовіччі, коли винайшли спеціальну піч — домну. Чавун (англ. iron) — це теж сплав заліза з вуглецем, але крихкіший у твердому стані. З нього роблять деталі для машин, пательні та ванни, а ще це напівфабрикат для виробництва сталі. У стародавні ж часи чавун через його ламкість спочатку вважали шкідливим продуктом. Але згодом помітили: якщо чавун ще раз переплавити в печі, він перетворюється на сталь хорошої якості. Цей принцип став популярним на багато століть і дійшов до наших днів.
Залізо швидко стало головним матеріалом у виробництві зброї та землеробських знарядь. Володіння чорним металом визначало результат боїв, хід історії і технічного прогресу.
У 1864 році французький інженер П’єр Еміль Мартен винайшов піч, що переплавляла чавун і брухт на сталь. Цей винахід вперше в історії дозволив отримувати якісну рідку сталь. Мартенівський процес був основним способом виробництва сталі до сімдесятих років ХХ століття. У наші часи мартенівських печей більше не будують, їх витіснили кисневі конвертери й електропечі.
